Як поводитися на етапі проведення хіміотерапії

blog 6

Хіміотерапія відноситься до системного лікування, тобто препарат надходить у всі системи організму і відповідно можуть виявлятися деякі побічні ефекти з боку цих ж систем.

Хіміотерапія може бути профілактичною – її мета провести профілактику, коли процес вже видалено. Може бути лікувальною - спрямованою на основний процес або його віддалені вогнища в організмі.

Профілактична хіміотерапія зазвичай включає найефективніші і в той же час максимально безпечні протоколи. Такі протоколи щорічно оновлюються після підведення підсумків клінічних досліджень, у яких досліджується їх ефективність та безпека. І лише після цього протоколи вносяться до міжнародних стандартів лікування та рекомендуються лікарям-онкологам для практичного застосування.

Такий же принцип затвердження та лікувальних протоколів. Тобто лікар не може сам (не винен) модифікувати, змінювати комбінацію препаратів, режим введення, бо тоді втрачається ефективність лікування та лікування переходить, так би мовити, в режим експериментального.

Дуже багато пацієнтів проходять лікування амбулаторно. Жоден протокол не вимагає так званої "промивання". У жодному міжнародному протоколі немає подібного слова.

Пацієнт перед хіміотерапією має отримати премедикацію, тобто введення спеціальних медикаментів зниження побічних ефектів. Премедикація так само затверджується в рамках клінічних досліджень і має дотримуватися лікарем.

Так наприклад, для препарату Пеметрексед, премедикація призначається мінімум за один тиждень до початку курсу та проводиться вдома.

Як правило, правильно підібрана премедикація дозволяємо максимально позбавити пацієнта від небажаних явищ.

Багато пацієнтів працюють під час проходження хіміотерапії. Працювати не заборонено. Так само не забороняється готувати їсти, займатися йогою, стрейчингом, ходити на екскурсії, кіно, театр. Варто уникати важкого фізичного навантаження та кардіонавантаження у тренажерному залі.

Якщо очікується падіння лейкоцитів, зазвичай таке спостерігається в лікувальних/не профілактичних протоколах - у стандартах передбачено планове запровадження спеціальних препаратів, що стимулюють білий паросток кісткового мозку.

Під час лікування варто уникати вживання алкоголю та жирної, важкої їжі. Але харчування не має бути низькокалорійним. Повинні повною мірою бути присутніми і білки і вуглеводи.

Газоутворюючі продукти та свіжі соки не рекомендуються - це ускладнить роботу кишечника та може спровокувати діарею.

Вітається багате питво - вода без газу, чай з імбиром (знижує нудоту), чай з ромашкою (зменшує спазми кишечника), кисіль (при діареї), компоти.

Рекомендується американським товариством онкологів приймати щодня Омега 3 ПНЖК від 3х і до 10 капсул на день під час їжі для зниження явищ полінейропатії, яка виникає після введення, наприклад, таксанів, препаратів платини та інших.

Живлення воліє дробове - 5-7 разів на день, страви повинні бути не гарячими і не холодними, максимально простими, без барвників. Якщо ви щось не пробували у своєму житті - не пробуйте це під час хіміотерапії - може виникнути харчова алергія і це збільшить лікування.

Так само уникайте сумнівних продуктів, у яких закінчується термін зберігання. Пам'ятайте, що ви більш чутливі до отруєння у цей період, ніж інші. Віддавайте перевагу кисломолочним продуктам, пийте біфідум бактерії для профілактики дисбактеріозу.

Молодим жінкам під час хіміотерапії лікар повинен призначити препарати, що захищають яєчники, щоб потім можна було підійти спокійно до питання вагітності та народження діток.

Чоловікам, які розглядають надалі планування сім'ї так само до початку лікування необхідно провести кріоконсервацію сперми.

Під час хіміотерапії рекомендується захищений статевий акт. Вагітність може спричинити собою сильний збій у імунній системі під час лікування.

Куріння посилює побічні ефекти під час лікування.

Кожен протокол лікування вимагає окремих рекомендацій та корекції лікаря з урахуванням особливості пацієнта - його віку, ваги, наявності супутніх хвороб тощо.

Ці короткі рекомендації складені мною на підставі клінічних даних (доказової бази) та моєї лікувальної практики.